Наш район

karta region

Адміністративно-територіальний устрій:

місцеві ради - 31
міська рада - 1
сільські ради - 30

Назва ради

Населений пункт

Голова ради

Адреса, телефон

Кагарлицька

міська рада

м. Кагарлик

Панюта Олександр Олексійович

м. Кагарлик

вул. Якіра, 1

тел. (04573) 6-09-81

факс - (04573) 6-09-81

Балико-Щучинська

сільська рада

с. Балико-Щучинка

с. Уляники

Гриб Ганна Михайлівна

с. Балико-Щучинка

вул. Героїв Дніпра, 15а

тел. (04573) 4-12-47

факс - (04573) 4-12-47

Бендюгівська

сільська рада

с. Бендюгівка

Щербань Ольга Василівна

с. Бендюгівка

вул. Бащенка

тел. (04573) 7-35-40

факс - (04573) 7-35-40

Буртівська

сільська рада

с. Бурти

с. Очеретяне

Драган Олександр Васильович

с. Бурти

вул. Леніна, 1

тел. (04573) 3-23-31

факс - (04573) 3-23-31

Великоприцьківська

сільська рада

с. Великі Пріцьки

с. Петрівське

Микитянський Олександр Артурович

с. Великі Пріцьки

вул. Центральна, 33

тел. (04573) 7-07-80

(04573) 7-06-79

факс - (04573) 7-07-80

Горохівська

сільська рада

с. Горохове

с. Петрівське

Демиденко Володимир Анатолійович

с. Горохове

вул. Загоруйка, 14

тел. (04573) 3-16-47

(04573) 3-16-14

Горохуватська

сільська рада

с. Горохуватка

с. Іванівка

с. Тарасівка

Бабич Григорій Іванович

с. Горохуватка

вул. Радянська, 1а

тел. (04573) 7-21-69

факс - (04573) 7-21-69

Гребенівська

сільська рада

с. Гребені

с. Юшки

Василенко Валерій Васильович

с. Гребені

вул. Київська, 22в

тел. (04573) 3-01-83

факс - (04573) 3-01-83

Демівщинська

сільська рада

с. Демівщина

с. Оріхове

Мозговий Олександр Іванович

с. Демівщина

вул. Комсомольська, 15а

тел. (04573) 3-82-45

факс - (04573) 3-82-45

Жовтнева

сільська рада

с. Жовтневе

Бевза Ольга Миколаївна

с. Жовтневе

вул. Центральна

тел. (04573) 7-52-32

факс - (04573) 7-52-32

Зікрачівська

сільська рада

с. Зікрачі

Білик Ірина Анатоліївна

. Зікрачі

вул. Незалежності, 2

тел. (04573) 3-06-71

факс - (04573) 3-06-71

Кадомська

сільська рада

с. Кадомка

с. Зорівка

с. Калинівка

Савченко Наталія Петрівна

с. Кадомка

вул. Олексієнка, 1

тел. (04573) 7-41-12

факс - (04573) 7-41-12

Кузьминецька

сільська рада

с. Кузьминці

с. Панікарча

Рогозовець Антоніна Григорівна

с. Кузьминці

вул. Радянська, 1

тел. (04573) 4-06-41

факс - (04573) 4-06-41

Леонівська

сільська рада

с. Леонівка

с. Антонівка

Владіміров Іван Петрович

с. Леонівка

вул. Леніна, 1

тел. (04573) 4-12-47

факс - (04573) 4-12-47

Липовецька

сільська рада

с. Липовець

Тесленко Василь Григорович

с. Липовець

вул. Леніна, 7

тел. (04573) 3-21-38

факс - (04573) 3-21-38

Ліщинська

сільська рада

с. Ліщинка

с. Расавка

с. Тернівка

Коваленко Василь Петрович

с. Ліщинка

вул. Леніна, 9

тел. (04573) 3-53-54

факс - (04573) 3-53-54

Мирівська

сільська рада

с. Мирівка

Шевчук Сергій Володимирович

с. Мирівка

вул. Гагаріна, 28

тел. (04573) 3-62-14

(04573) 3-62-54

Новосілківська

сільська рада

с. Новосілки

Богданець Тетяна Василівна

с. Новосілки

пр. Шевченка, 1

тел. (04573) 7-62-29

факс - (04573) 7-62-29

Переселенська

сільська рада

с. Переселення

Циганок Вадим Анатолійович

с. Переселення

площ. Миру, 5

тел. (04573) 3-32-54

факс - (04573) 3-32-54

Півецька

сільська рада

с. Півці

с. Онацьки

Авраменко Ігор Павлович

с. Півці

вул. Леніна, 9

тел. (04573) 4-13-42

факс - (04573) 4-13-42

Расавська

сільська рада

с. Расавка

Фесенко Юлія Петрівна

с. Расавка

вул. Гончара, 1

тел. (04573) 3-25-83

факс - (04573) 3-25-83

Слобідська

сільська рада

с. Слобода

Литвин Микола Васильович

с. Слобода

пл. Слави, 67

тел. (04573) 3-26-84

факс - (04573) 3-26-84

Ставівська

сільська рада

с. Стави

Михайленко Володимир Олексійович

с. Стави

вул. Леніна, 106

тел. (04573) 3-14-14

факс - (04573) 3-14-47

Стайківська

сільська рада

с. Стайки

Галкіна Наталія Іванівна

с. Стайки

вул. Шкільна, 1а

тел. (04573) 3-03-44

факс - (04573) 3-02-85

Стрітівська

сільська рада

с. Стрітівка

Колосовський Олег Валерійович

с. Стрітівка

вул. Шевченка, 21

тел. (04573) 7-12-16

факс - (04573) 7-12-17

Сущанська

сільська рада

с. Сущани

Трохименко Василь Михайлович

с. Сущани

вул. Трохименка, 1а

тел. (04573) 3-72-14

(04573) 3-72-54

Халчанська

сільська рада

с. Халча

с. Воронівка

Ананьєва Людмила Василівна

с. Халча

вул. Леніна, 2

тел. (04573) 3-05-14

факс - (04573) 3-05-14

Черняхівська

сільська рада

с. Черняхів

Безвербний Володимир Іванович

с. Черняхів

вул. Чапаєва, 1

тел. (04573) 3-93-35

факс - (04573) 3-93-35

Шпендівська

сільська рада

с. Шпендівка

Петренко Микола Вікторович

с. Шпендівка

вул. Червоноармійська, 7а

тел. (04573) 3-04-42

факс - (04573) 3-04-42

Шубівська

сільська рада

с. Шубівка

с. Землянка

Широкоступ Микола Васильович

с. Шубівка

вул. Фалкова, 1а

тел. (04573) 3-12-16

факс - (04573) 3-12-16

Яблунівська

сільська рада

с. Яблунівка

Некова Любов Іванівна

с. Яблунівка

вул. Жовтнева, 10а

тел. (04573) 4-15-10

факс - (04573) 4-15-10

ІСТОРІЯ ТА ГЕРАЛЬДИКА КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький район розташований у південно-східній частині Київської області. За архівними даними Кагарлицька волость згадується ще в 1866 році. Кагарлицький район створено у 1923 році і включено до Київського округу Київської губернії. Площа району складає 925,6 кв.км. і являє собою широко хвилясте плато. У районі протікають річки: Горохуватка, Расава, Расавка, ліві притоки річки Рось – Стугна, Красна. У північно-східній частині району тече найбільша водна артерія України – Дніпро. Клімат району помірно-континентальнй. З корисних копалин є глина, придатна для виробництва цегли. Територію району перетинають автомобільні шляхи республіканського значення :Київ-Донецьк (28 км) та Біла-Церква – Ржищів (42 км). Шляхи обласного значення складають 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Залізна станція "Кагарлик”. У районі нараховується 50 населених пунктів, з них : міст районного підпорядкування – 1 (Кагарлик), сільських населених пунктів – 49. Адміністративним та культурно-господарським центром району є місто Кагарлик, яке розташоване від обласного центру м.Києва на відстані 77 км. Чисельність населення, що проживає у районі становить 37,8 тис.чол., у тому числі у сільській місцевості 24,0 тис.чол.. В районі діє 7 основних промислових підприємств та 5 підприємств підсобної промисловості. Основна продукція, яку виробляють промислові підприємства – кондитерські вироби, цукор-пісок, продукція з незбираного молока, цегла керамічна, обладнання для утримання птиці. Основна виробнича діяльність району – сільське господарство. Виробничий напрямок сільськогосподарських підприємств району – зерно буряковий з розвинутим молочним тваринництвом.

ГЕРБ КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ

Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній-чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В центрі синього поля-срібна стрільчаста острога, під нею золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори. Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка,завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою. Вгорі щит вінчає ритуальна таріль Черняхівської культури із зображенням старовинного слов'янського календаря. Малий Герб складає гербовий щит без супровідного орнаменту-обрамлення. Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля-золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу- суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини. Чорний ханський намет - постійне місце проживання, ставка ханів (каганів), символізує владу в часи, коли на території сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів. Нагадує про давню історію краю та походження назви міста Кагарлик. Козацькі шаблі - символ здатності мешканців краю боронити свою землю. У часи Визвольної війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися запеклі бої між козацькими військами та польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність, незалежність, прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких. Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках-півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку „огончик „. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної зірки та півмісяця. Шестипроменева зірка - один із найстародавнішніх символів -людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. Належить до чина так званих астральних знаків.Символ вічності (з ХУШ століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне - любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: „Народився під щасливою зіркою" Девіз „Асі азрега!" або „Асі азіга!"- означає „До ідеалу" та „До зірок". В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку. Шестипроменева зірка (плоскісного вигляду, з суцільним полем, тобто „залита" золотом, зрідка - сріблом) називається в фаховій літературі Віфліємською зіркою. Саме її розміщали на всіх відомих нам творах художники середньовіччя та епохи Відродження. Особливо часто вона присутня на парсунах, присвячених народженню Ісуса Христа в Віфліємі, коли до нього прийшли з поклоном волхви. Як символ,що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХУ1 1-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символа об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку. Півмісяць - емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести-або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів. У підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: „Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен -Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина. Гербовий щит обрамлено обабіч вінком. Його утворює пшеничне колосся та бурякова гичка,а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка. Символіка вінка - ознака почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя,відповідно величі. Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур. Вінок перевито синьо-жовтою стрічкою — у відповідності до кольорів Державного Прапора України. Ритуальна таріль - вінчає в горі вінок і на ній, тарілі зображено старовинний календар наших пращурів. Символіка що є художньою копією знахідок з спадщини славетної Черняхівської культури (111-11 тисячоліття до Р.Х.), передає графічно відомості щодо високо- розвинутої культури праслов'ян, наших пращурів. Календар Черняхівської культури - тісно пов'язаний з давньою історією району, адже саме тут знаходиться досліджений археологами Черняхівський могильник, який і дав назву самій археологічній культурі. Календар підкреслює давні землеробські традиції на теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі - від давнього населення Київщини - до сьогодення.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ

Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет – це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.

Таких пам’яток на території району нараховуеться 114; це городища – 5, поселення – 40, курганів – 36, курганних груп – 27, грунтових могильників – 1, курганних могильників – 5.

Кагарлицький район цікавий археологічними знахідками. Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог В.Хвойко вперше дослідив ранньо-слов’янскі могильники II- ст.н.е., відкривали нову архелогічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі – черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів – трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі – Трипілля.

На правому березі Дніпра за 37 км. від районного центру лежить село Балико-Щученка. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища Чучин, яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що Чучин походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки ("балик” і "щука”). В1921 році села Балик і Щучинка об’єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани.

Крім археологічних пам’яток Кагарличчина славиться унікальною пам’яткою садово-паркової культури XVIII-XIX століть. Площа його 35,5 га. він має 113 різновидів кущів і дерев з країн Європи і Азії. Парк заснований видатним політичним діячем Дмитром Прокоповичем Трощинським. В парку є ставок, під назвою "Сажалка”, він викопаний там, де б’є 24 джерела і має цікаву історію.

Вражало раніше архітектурне багатство парку. В палаці, флігеля, на алеях і галявинах було розміщено 748 творів мистецтва: копій грецьких та римських статуй, бюстів. Біля входу до парку і нині стоїть брама з кованого заліза, що збереглася ще з часів Трощинського. В парку є альтанка, яка знаходиться на пагорбі "Машук”. В 1851 році Кагарлицький парк відвідав М.В.Гоголь. Тут він читав матері, рідним та близьким розділи з другого тому "Мертвих душ”.

Кагарлицький парк занесено до Червоноє Книги пам’яток загальнонаціонального значення.

В районі збереглися культові приміщення – пам’ятки історії культури та архітектури в с.Слобода (1852р.) церква Святої Анни та в с.Кадомка (1851р.) церква Святого Миколая.

В районі діє 8 музеїв: районний державний історико-краєзнавчий музей, Балико-Щучинський державний музей "Героїв Букринсьеого плацдарму” Мирівський краєзнавчий музей, Жовтневський та Слобідський сільські краєзнавчі музеї, Стайківський сільський музей "Берегиня”, Буртівськийкраєзнавчий музей та Сущанський меморіальний музей Народного художника України Карпа Дем’яновича Трохименка. Всі музеї зберігають матеріальну і культурну цінність району.

У 1985 році у селі Балико-Щучинка на високому пагорбі було споруджено монументальний ансамбль "Битва за Дніпро”. Скульптор В.Зноба, архітектор О.Захаров.

Кагарличчина славиться відомими письменниками, артистами, поетами, художниками. Це народні артисти України – В.П.Дашенко та М.Ф.Кононенко, саме вони були одними із перших засновників театру "Березіль”. Народний художник із с.Сущан. Добре відомі на Україні імена літераторів: І.Рябокляча (с.Пивці), Г.Олексенко (с.Стайки), Б.Рогоза, Д.Руденко, М.Майоренко, Є.Литвин (с.Стави), О.Булига (с.Великі Пріцьки), В.Скомаровський (с.Балико-Щучинка), М.Кагарлицький (с.Черняхів). Заслужена артистка України Буравська (Заманська) Надія Федорівна (с.Халча), Заслужений артист України Литвин Василь Степанович (с.Стрітівка).

Відомі на Кагарличчині і за межами України майстри декоративно-ужиткового мистецтва вишивальниці – заслужений майстер народної творчості Р.Горбач та майстер народної творчості "Золоті руки” – Н.Троненко. Різбляр по дереву, художник, скульптор – А.Евлогієв.

В районі діє 38 будинків культури, з них один Кагарлицький міський центр культури і дозвілля, 19 сільських будинків культури і 18 сільських клубів, 41 масова бібліотека, з них три Кагарлицькі міські бібліотеки, 38 сільських бібліотек.

В Кагарлику діє дитяча школа мистецтв, а в с.Стрітівці – вища педагогічна школа кобзарського мистецтва. 4 самодіяльні художні колективи міського центру культури і дозвіллі носять звання «народний» :

- ансамбль художньої пісні;
- хоровий колектив;
- оркестр духових інструментів;
- самодіяльний театральний колектив.

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ МІСТА КАГАРЛИК

Вперше згадується 1142 р. під назвою Городець. Пізніше воно з'являється під іншою назвою - Ерлик. Так називалася татарська прикордонна сторожа (перекладається це слово як "наказ", "веління").

Близьке до цього ще одне татарське слово, добре відоме нам, - ярлик ("грамота", "документ"). Значить, друга частина назви (Кага-рлик) походить або від ерлик ("наказ"), або від ярлик ("документ"). Припускають, що Кага (перша частина назви) - це ім'я власника грамоти, документа, а можливо, ім'я начальника загону Батия, який тут охороняв кордон.

Є й інше пояснення назви міста. Його виводять від слова Каганлик, яке означало "каганова земля", "землі, що належали якомусь кагану". Каган - це найвищий титул ватажків у давніх тюркських племен. Каганами називали хозарських ханів і управителів окремих земель. Друга частина слова Каган-лик - це суфікс (порівняйте Чортомлик, Ташлик).

Існує ще одне пояснення назви міста - через назву річки, на якій воно збудоване. Сьогодні річка зветься Кагарлик, але раніше її називали Каргалик. Тюркське карга - це "ворона", але це ще й "кам'яниста річка" (що, в нашому випадку, мабуть, ближче до істини).

Початкова назва річки Каргалик, потрапивши у нове - слов'янське - мовне оточення, зазнала певних фонетичних змін - (-рга- на -гар-); так з'явився оброблений мовою наших предків Кагарлик. Та лише матінка-історія знає точно, чому таке ім'я має річка й місто, проте вона вміє берегти свої таємниці.

Додаткова інформація